Етнографія – душа народу. Народні пісні, обряди, звичаї, традиції, одяг, страви – це те, що відрізняє один етнос від іншого, робить його самобутнім, оригінальним, неповторним. Кожна поважаюча себе нація бережно дбає про свою спадщину, плекає пам’ять про діяння предків, вчитується в таємничий зміст, закодований у слові, пісні, звичаї. В Японії, для прикладу, в школах вчать вірші та пісні, які виникли в ХІ, ХІІ століттях, китайці із гордістю демонструють знання, передані їм предками з-понад 3 – 4 тисячоліть тому.
Україна теж має неоціненні скарби, які нам залишили предки. Незважаючи на довговічні панування на наших землях різних заброд, все ж етнічне самоусвідомлення дозволило нам вистояти, залишитися самим собою. Серед цих скарбів – і різдвяні звичаї, які доносять до нас із глибин віків голос предків. Різдвяна коляда, святкові віншування-побажання, традиції та обряди, пов’язані із чисельними зимовими святами, щедрівки, Василя та Маланки – це те, що нам передали предки, а ми маємо передати своїм нащадкам. На нашу Західну Україну покладена ще одна особлива місія в теперішній нелегкий час – не просто зберегти дух народу, але й розбудити приспаних злою вражою силою братів наших зі Сходу, дати їм понюхати того Євшан-зілля, яке зронить їм сльозу та розтопить лід безрідності, забуття, байдужості.
У Трускавці вже традиційно пройшло свято-фестиваль «Ой радуйся, земле…». Цього року Львів серйозно прорекламував в українському медіа-просторі свій фестиваль вертепів, на це тамтешня влада (на рекламу та промоцію іміджу міста) завжди виділяла значні суми. Провідні телеканали, інформагентства України показували уривки із дійств у Львові. Навіть наші сусіди-дрогобичани поїхали зі своїм вертепом власне до Львова. Але Трускавець був першим містом, де такий фестиваль був започаткований і ми наголошуємо на цьому. До нашого міста-курорту на Новорічно-Різдвяні свята традиційно приїжджає багато гостей і для них відродження традицій – не пустий звук. Побачивши один раз наживо, що ж таке дійсно веселі Різдвяні свята по-українськи, так і хочеться поширювати цей український дух на всю Україну, аж до Луганська та Криму, до Донецька та Чернігова і Сум. І саме з південних та східних областей України було дуже багато глядачів на концерті, який проходив у рамках вищеназваного фестивалю в ПК імені Шевченка 9 січня.
09.01.2011, 16.00. В Палаці культури розпочалося етно-дійство, яке тривало майже три години. І хоча засідало журі на чолі із високими гостями зі Львова (зокрема, з обласного управління культури), та важко було порівнювати непорівнюване, адже виступали як сімейні колективи, так і цілі церковні хори, одні презентували виключно автентичні древні наші колядки чи щедрівки, інші натомість готували цілі композиції в традиційному «вертепному» жанрі чи на сучасний лад. Порадували своїми виступами трускавчан та гостей міста представники міст Нового Роздолу, Новояворівська, Бродівського, Жидачівського, Старосамбірського, Кам’янка-Бузького та інших районів. Особливо хочемо відзначити виступ ансамблю «Маски» з їхньою композицією про Маланку. Та вклонитися варто було їм всім за цей нелегкий труд, що в святкову днину залишили повні столи, веселу родину і поїхали до Трускавця, щоб ділитися благою звісткою про Народження Спасителя світу, прославляти Його прихід та Його діла для нас. Радість Різдва стає подвійною, потрійною та помноженою в сотні разів, якщо відчувати це свято душею на наодинці, а у спільноті та прославляти Христа, нашого Спасителя, теж у спільноті – безкорисливо, з відкритою та радісною душею. До нашого міста приїхали не якісь заробітчани, які ходять по квартирах, намагаючись за найкоротший період зібрати найбільшу касу, а дійсно саможертовні християни, з яких можемо брати приклад.
На жаль, через певні причини нам не вдалося побути на цьому святі до кінця, та навіть той невеличкий відтинок часу в етно-просторі не міг не залишити сліду. Віримо, що спільно заспівані «Многая літа» дійсно будуть многими та щасливими для нас, українців, а спільне колядування єднатиме нас у єдиній міцній любові до Вітчизни та один до одного, сприятиме нашій злагоді, консолідації, силі духу. А на завершення – акорд виховного впливу цього свята. Під час виступу одного з колективів прозвучала хороша колядка, одну строку якої і подаємо на закінчення цієї статті та бажаємо продовження веселого святкування у своїй, Богом даній країні. Адже перед нами ще Старий Новий Рік та Водохреща.
«…А Степан Бандера, а Степан Бандера,
Він живе,
Він катів червоних з Києва прожене
Геть на все…»
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень