Нелегке життя українця. Трагічною буває смерть. Та іноді і після смерті спокою нема…
До нас у редакцію надійшов лист від пані Галини Марущак, яка розповіла свою сумну історію: у Португалії раптово помер її брат, тіло кремували та відправили в Україну, аби поховати на рідній землі.
«У сім’ю Дрозд, яка проживає за адресою с. Вороблевичі, вул. 30-річчя Перемоги, буд.200 Дрогобицького району надійшла сумна звістка про раптову смерть рідного брата Миколи Дрозда 1969 року народження, – пише п. Галина. – Ця звістка сколихнула усю родину Марущаків, Дроздів, Суса, Миго. З болем прийняли та із сумом сумували, чекаючи того дня, коли буде доставлено прах нашого найріднішого та найулюбленішого брата та сина. Але дні були такими марними…»
Як розповіла пані Галина, родина не знала де себе подіти: у Португалії заявляли, що тіло покійного кремували і відправили в Україну. Проте в Україні його знайти не могли… Після дзвінків у посольство, численних пошуків з’ясувалось: посилка, у якій прах покійного, перебуває у Дрогобицькому поштовому відділені вже вісім днів.
– А що було б, якби родина не била на сполох, не шукала? Адже ж тоді цей прах був би назад відправлений у Португалію, – з розпачем говорить пані Галина. – Як можна було працівникам поштового відділення працювати, коли поруч їх робочих столів знаходилась посилка, у якій – кремований прах, людина у капсулі…
Пояснити ситуацію ми попросили начальника Дрогобицького поштового відділення Ольгу Лужецьку.
– Міжнародна посилка із Португалії, адресована на прізвище Мита М.М. за адресою вул.. 30-річчя Перемоги, с. Вороблевичі Дрогобицького району поступила і відділення поштового зв’язку міста Дрогобича 22.11.2011 року на загальних підставах, – каже Ольга Лужецька. Працівники відділення поштового зв’язку не могли знати про вміст посилки, оскільки належних супровідних документів, підтверджуючих те, що в посилці прах, не було. Посилка була в картонній упаковці. Адреса на посилці -неповна. Не вказано № будинку. При зверненні в сільську раду с. Вороблевичі встановлено, що Мига М.М. не зареєстрована в сільській раді, про що свідчить довідка, видана сільською радою с. Вороблевичі. 30.11.2011 року посилка була видана на загальних підставах. Вини працівників відділення поштового відділення щодо вручення посилки адресату нема.
Натомість, родичі покійного стверджують: уся супровідна документація була в посилці. І навіть якщо не було вказано номеру будинку – було зазначено домашній номер телефону Миги М.М.
– Аби кремувати тіло брата, було проплачено півтора тисячі євро. Відтак, капсула і документація були відправлені спеціальною фірмою літаком в Україну, – каже Галина Марущак. – Чому так сталось, що прах покійного «загубився» і вісім днів «блукав» коридорами поштового відділення – чи є на це об’єктивні причини, чи ж це чиясь халатність?.. Бог суддя.
Нелегке життя українця. Трагічною буває смерть. Та іноді і після смерті спокою нема…
Марія Кульчицька, газета «Вільне слово»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень