Бувають такі ситуації, коли дивишся на горе-політика – а він «зашкварений» більш нікуди, але, тим не менше – є у нього натовп шанувальників, які кричать – ось він, чесний і принциповий. І як не показуй в даному випадку правду – без толку. Яскравий приклад цього феномену – блогер «журналіст-розслідувач», як він сам себе любить називати, Анатолій Шарій. Його історія добре відома: ігроман, який погруз в боргах через захоплення азартними іграми, а потім став прихожанином однієї з неохаризматичних «церков» Сандея Аделаджі, щоб позбавиться від такої недуги, однак я не про це.
Шарій втік з України в 2011 році, нібито через журналістські розслідування, а насправді через відкриття проти нього двох кримінальних справ. Обидві не пов’язані з його журналістською чи блогерською кар’єрою. Перша стосувалася стрілянини, яка трапилася 1 травня 2011 року в київському «Макдональдсі». Шарій двічі вистрілив із травматичного пістолета у відвідувача, з яким у нього зав’язався конфлікт. Другу справу поліція відкрила проти Шарія, звинувативши його в інсценуванні замаху на себе (обстріл автомобіля, що стався в липні 2011 року).
До Євромайдану наш «герой» поводив себе тихо та особливо не висовувався. Але як тільки в Києві полилася кров, зробив свій Ютюб-канал, де захищав «Беркут» і поливав брудом учасників Революції Гідності. Надалі, постійно у формі їдких брехливих коментарів знаходив виправдання дій ФСБ, російських військ і бойовиків, обґрунтовував причетність України до знищення «Боїнга» малайзійських авіаліній. Щось говорити про його прив’язаність до Кремля тут буде зайвим, і без цього все зрозуміло.
Шарій вдається до розповсюдження проросійських ідеологій. Зокрема, у квітні 2014 року на своєму Ютюб-каналі він назвав мешканців Західної України, нас з вами, людьми «другого сорту». Війну з Росією на сході України Шарій називає «громадянським конфліктом», не визнаючи присутності російських військових. При цьому він не став заперечувати, що російська техніка є на сході України. Крім цього, Шарій поширював відверті фейки про те, що нібито в Україні дітей учать «вбивати москалів» із малого віку.
Шарій називає себе борцем за справедливість, систематично «тролить» Петра Порошенка на тему боротьби з корупцією. Правда, інших топ-корупціонерів Шарій в упор не бачив. Чому? Після вивчення «списку Шарія» скринька стала відкриватися. У ЗМІ та Інтернеті вже відкрилася правда про те, що левову частку фінансування політичного проекту Шарія тягне на собі сімейство Кацуби – ексдепутата-мажоритарника, син якого – колишній топ-чиновник НАК «Нафтогазу», та має серйозні проблеми з законом.
Окремо хочеться розповісти про його політичну партію, яка була створена лише за півтора місяця до позачергових парламентських виборів 2019 року. Але це не завадило фактично віртуальній партії з явними проросійськими поглядами набрати 2,2% голосів, випередивши, наприклад, такого політичного “мастодонта” з розгалуженою мережею місцевих осередків, як ВО “Свобода”, і, як на мене, це привід задуматись…
Наразі політсила перебіжчика активно готується до місцевих виборів. За останній період вказана «політична» сила відома своїм намірами розкачати ситуацію в країні, граючи явно на боці противника. Беззаперечно, Шарій прекрасно розуміє, що наражає своїх прихильників з червоними кульками на ризик сутички з радикалами, і робить він це свідомо. Провокація насильства та хаосу і є на даний час головною метою прокремлівського блогера. Тим самим він прагне створити реальні умови для всезагального страху реального терору, що в ході свого розвитку може призвести до громадянської війни, яку агресор уже давно прагне розв’язати в Україні.
Хочеться звернутись до не «другого сорту», а до свідомих громадян: обізнаний – значить озброєний. Тому кожен українець має протидіяти реалізації планів іноземних структур щодо розхитування ситуації в країні та протистояти агресору. Правда, хтось на фронті з автоматом в руках, а хтось своїм правильним вибором та власною громадянською позицією.
Іван Орисенко
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень