В травні-червні цього року в Дрогобицькому районі розпочнуть будівництво сміттєпереробного заводу. Про це на сесії Дрогобицької районної ради повідомив голова Дрогобицької райдержадміністрації Михайло Сендак.
За його словами, побудова сміттєпереробного заводу на території району включена в державну програму. Уже підписані угоди із Старосамбірською, Самбірською, Стрийською районними державними адміністраціями та Самбірською, Трускавецькою, Стебницькою міськими радами для того, щоб забезпечити роботу підприємства на повну потужність, а саме переробку 120 тисяч кубометрів побутових відходів щомісяця.
“Проблему сміттєзвалища намагалася вирішити як влада району, так і влада міста, починаючи з 90-х років. Проте маємо вже 20 років незалежності, а питання так і не зрушило з місця. Цього року великі інвестиції будуть вкладені в будівництво підприємства. Розпочнуться відповідні роботи вже в травні-червні цього року”, – наголосив Михайло Сендак. Разом з тим очільник району розповів, що ще ведуться деякі переговори. А для того, щоб будівництво сміттєпереробного заводу в районі було включено в державну програму, було багато зроблено, зокрема підібрано майданчик, погоджено з експертами, укладено договори та інше. Лише тоді відповідні офіційні документи були направлені в Кабінет Міністрів України, на основі яких комісія включила будівництво підприємства в державну програму.
Дійсно, розмови про будівництво сміттєпереробного заводу на Дрогобиччині ведуться вже двадцять років. Розпочинав говорити про це ще перший демократично обраний міський голова Дрогобича Мирослав Глубіш. За його словами, таке підприємство мали будувати американці.
Мабуть, не було такого міського голови Дрогобича, який би не говорив про будівництво сміттєпереробного заводу. Особливо бурхливо ця проблема обговорювалась за часів Миколи Гука. Та й Олексій Радзієвський, тільки-но прийшовши до влади, відразу заговорив про це і навіть запросив китайців до співпраці.
До речі, як ви помітили, Дрогобич наразі не приєднався до сендаківської коаліції щодо запланованого на Дрогобиччині сміттєпереробного заводу. Михайло Сендак явно хоче показати, що він як представник Віктора Януковича на наших теренах керує парадом, відбираючи пальму першості в Олексія Радзієвського. Мабуть, насамперед амбіції не дозволять Радзієвському, аби сміттєпереробний завод було збудовано в якомусь селі Дрогобицького району, а не у власне Дрогобичі. Без дрогобицького сміття навряд чи це підприємство запрацює. Крім того, ми ще не знаємо, яким буде тиск на Олексія Радзієвського з боку провладних структур. З одного боку, він ніби позапартійний, а з іншого – не слухатися Партію регіонів у нинішніх умовах не можна, вийде собі дорожче.
Поспішили приєднатися до коаліції керівники Стебницької міської ради. І хоча міський голова Стебника Василь Пецюх зазначив у телефонній розмові, що мова йде про протокол намірів, усе ж його крок, очевидно, не дуже сподобається Олексієві Радзієвському, адже дрогобичани завжди розглядали стебничан як своїх молодших братів.
Дивним виглядає на цьому тлі позиція трускавчан, які, що називається, здалися без бою. Адже не секрет, що й попередня, і нинішня влада вивозять сміття до Борислава, де теж планують збудувати сміттєпереробний завод. Тому бориславці наразі теж не приєдналися до сендаківської ідеї. А без бориславського сміття буде сутужно підприємству, яке має стати рентабельним.
Михайло Сендак явно хоче утвердитись як регіональний лідер. Саме сміттєпереробний завод може об’єднати усіх, аби розв’язати цю наболілу проблему. Тоді роль Михайла Сендака як об’єднувача буде видна всім навіть неозброєним оком. Та й сам факт, що, мовляв, двадцять років лише говорили-балакали, а тут прийшов Сендак і розв’язав проблему, теж багато що значить. З іншого боку, Михайло Дмитрович розуміє, що посада голови Дрогобицької райдержадміністрації не є вічною для нього. Занадто багато сил, у тім числі й політичних, працюють проти нього. Отож Янукович якщо й не вижене його, то просто Сендак може стати розмінною монетою в компромісах між кимось і кимось. Злі язики вже нині плещуть, що він старається заради себе, адже посада директора сміттєпереробного заводу може стати для нього пожиттєвою.
Однак не будемо поспішати з висновками. Обпікшись на молоці, люди дмухають на зимну воду. Слова Сендака про початок будівництва сміттєпереробного заводу на теренах Дрогобицького району вселяють не оптимізм, а песимізм. Ми вже маємо проблему Брониці, де люди потерпають від екологічного лиха. Інформації про це достатньо, аби мешканці іншого села Дрогобицького району так легко погодилися на сміттєпереробний завод у себе під боком, як би їх не запевняли, що в них зі здоров’ям усе буде гаразд, а сільська рада матиме такі прибутки, які й не снились. За великим рахунком, потрібно проведення сільського референдуму з цього питання. Така процедура не вигідна владі, але ті, хто дбає про селян, мали би цим зайнятися.
І все ж сміттєпереробний завод на Дрогобиччині потрібен. Проте має бути не звичайне лобіювання чиїхось інтересів, а конкурс проектів, в обговоренні яких міг би взяти участь кожний мешканець нашого краю. Лише в результаті змагальності можна буде визначити, чий проект – американський, канадський, китайський, французький чи вітчизняний – кращий. Однак, схоже, ми не вписуємось у схеми політиканів…
Анатолій Власюк, часопис “Тустань”
ТОП коментованих за тиждень