Про кадрову політику Тараса Кучми можна багато говорити і щоб її повністю описати, то треба ще три частини, але на це вже нема часу. Кучма по причині своєї фахової некомпетентності, нерозуміння суспільних процесів, відсутності управлінського досвіду (до роботи в мерії він ніколи ніким не керував і навіть до керівника відділення не доріс), незнання роботи міської господарки, неймовірного бажання легкої наживи – під виглядом ламання корупційних схем, які, схоже, модернізував і замикав їх на собі, він фактично руйнував усе, що було до нього зроблено.
Житлово-комунальна сфера фактично розвалена, бо один Жирний чого вартує, якого сюди лише на один рік притягнув Кучма і комунальне підприємство «Комбінат міського господарства» пустили на банкрутство, створивши біля нього різні фірмочки. А департаментом міського господарства керують «висококласні» спеціалісти – податковий міліціонер і воєнний прокурор. То чи треба дивуватися, що в Дрогобичі у 2019 році обвалився будинок по вул. Грушевського, 101/1 і при цьому ЗАГИНУЛО 8 (ВІСІМ) ОСІБ, від 5-ти річного хлопчика до літніх людей. ХТО і КОЛИ ЗА ЇХНЮ ЗАГИБЕЛЬ БУДЕ ПОКАРАНИЙ? Але знайшли козла відпущення – майстра по ремонту з ЖЕКу. Натомість Кучма обійшовся легким переляком.
А дізнаватись причини обвалу навіть і не думають, бо для цього треба розібрати по цеглині увесь будинок – про це чітко заявив прокурор Малахівський з трибуни сесії міської ради. При цьому «ниточки потягнуться» до міського голови. Після цього обвалу Дрогобич «ПРОГРИМІВ» на цілу Україну. Так само як він «гримів» майже цілий 2018 рік через сміттєвий «армагедон», який був повністю на совісті Кучми (А хіба вона у нього є, запитують багато людей?– Б.Г.). Усе це – дрогобицьке ЖКГ.
«Кадри» в охороні здоров’я змінили. Так, зміни там потрібні були, особливо в керівництві. Але як підло звільняли «бліцкрігом» головних лікарів поліклініки і дитячої лікарні. А як обманом і в «підвішеному» стані тримали Левка Наум’яка та головного лікаря онкологічної лікарні. Тоді такий діяч, «український юрист», як він себе називав, Василь Качмар казав, що «вони не в ногу йдуть з керівництвом міста». У міській поліклініці заміна керівництва тривала цілий рік і була багатоходівкою. А як знущався Кучма зі своїх вчорашніх колег по професії, медичних працівників лікарні №1 (і в тому числі своєї дружини Лідії Петрівни), НЕ ВИПЛАЧУЮЧИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТНІ УПРОДОВЖ ДЕКІЛЬКОХ МІСЯЦІВ у 2019 РОЦІ, обманюючи, що нема грошей (про це автор уже писав, див. тут). Дрогобич пам’ятає їхні чисельні грудневі вуличні демонстрації, але мер ніколи цим не дорікав керівнику міської медицини В. Чубі, бо останній був його протеже і походив з «братнього» Трускавця, звідки Кучма «імпортував кадри» після того, як там вперше на виборах-2015 провалилася «Козирна команда» (бо тепер на виборах-2020 вона вже вдруге провалилася). Дрогобицькі медики також пам’ятають події річної давності та з нетерпінням чекають ІІ туру виборів голови – 22 листопада! І ТОДІ НАСТУПИТЬ «МОМЕНТ ІСТИНИ».
«Звільнення Росохи» – це взагалі кучмівська комедія. На самих початках Кучма начебто хотів навести порядок з органом оренди і приватизації комунального майна, який прославився за попередньої влади численними тіньовими корупційними схемами і скандалами, за які врешті-решт і поплатилися тодішні керівники міста у 2014 році. До цього у великій мірі спричинився начальник цього управління Ростислав Росоха, який тоді був ще й депутатом.
У 2016-му новий мер ліквідовує це управління, запрацювала ліквідаційна комісія, РОСОХУ «ЗВІЛЬНЯЮТЬ» з ПОСАДИ. Натомість створюється відділ оренди і приватизації під керівництвом Романа Урбана, який до того БЕЗскандально і чесно працював заступником голови районної ради. Начебто все добре, але у «нашого Тарася» почав з’являтися «апетит» до наживи, а можливості стали великі, та й до влади у 2015-у ПРИЙШЛИ ВИПАДКОВІ «ГОЛОДРАНЦІ», ЯКІ РАНІШЕ БУЛИ НІКИМ, А СТАЛИ ВСІМ. От тепер далося взнаки «бідне Тарасове дитинство» (за Т. Шевченком).
Р. Урбан був з іншого «пулу» – від «Свободи» і О. Хруща, з яким уже починалося суперництво за впливи, а Тарасьо, як сімейний диктатор, не звик прислухатися до іншої думки. Урбан НЕ БУВ схильний проводити афери з комунальним майном та земельними ділянками, які йому нав’язував «ЧЕСНИЙ ВОЇН-МЕР» і тому невдовзі був легко звільнений із займаної посади, бо він перебував у статусі «виконувача обов’язків». А чому? Тому що, як виявилося для широкої громадськості, РОСОХА НЕ БУВ ЗВІЛЬНЕНИЙ З ПОСАДИ, А ПІШОВ У ВІДПУСТКУ ПО ДОГЛЯДУ за ДИТИНОЮ. Коли про це журналісти (тоді ще така професія була у Дрогобичі – Б.Г.) запитали Кучму, то він «клеїв з себе дурника» або, як в народі кажуть, «прикинувся шлангом» і заявив, що він НІЧОГО НЕ ЗНАЄ, мовляв, ЯК НЕ ЗВІЛЬНЕНИЙ?,– та Ви ж йому підписували заяву на декретну відпустку.
– НІ, НЕ ПАМ’ЯТАЮ! Ось так виявилося одне з перших гучних шахрайств «найчеснішого мера».
А справа була проста. Кучма добре запам’ятав з еРеФії сталінське гасло «Кадри вирішують усе». І Ростик Росоха як дуже досвідчений «кадр» повернувся на посаду, щоправда, з дещо «обрізаними» повноваженнями та й депутатство утратив у новій раді, але пообіцяв «на камеру»– ЧЕСНО ПРАЦЮВАТИ. Тепер, коли минуло п’ять років, зрозуміло, що роль цього відділу у загальноміському дерибані є значною, але вони робили технічну роботу і завдання, які давали керівництво міста і депутатська комісія під керівництвом Ю-Кушлика. ДЕРИБАН МІСЬКИХ РЕСУРСІВ ЗДІЙСНЮВАВСЯ ГРАНДІОЗНО, але «ВСЕ ПО ЗАКОНУ», як брехливо заявляв Тарас Кучма.
Але найцікавішою і найсерйознішою була заміна керівника ВІДДІЛУ ОСВІТИ, яка відбулася в січні 2020 року. Цей відділ при різних міських головах очолював упродовж 15 років компетентний і фаховий Петро Сушко. Але нічого немає вічного. В самому кінці минулого року він уступив з керівної посади, ставши головним спеціалістом відділу – дотиснули. У таких випадках на заміщення посади начальника відділу оголошується, проводиться конкурс і вибирається кращого фахівця в галузі освіти.
Конкурс був проведений, але ще раніше… в департаменті міського господарства на посаду інспектора, головного спеціаліста з питань благоустрою та паркування автотранспорту. У цьому конкурсі друге місце зайняв нікому не відомий Шев’як Петро Богданович, 1969 року народження і тому він був занесений до кадрового резерву. Відомо, що п. П. Шев’як повернувся з кількарічних заробітків з-закордону. Але 2 січня 2020 року його кандидатуру «витягнули» з резерву і він почав стажуватися… у відділі освіти на посаду начальника відділу(?!) ЦИРК ТА Й ГОДІ!
Але SHOW MUST GO! – співав Фреді Меркюрі, і «вони» це почули.
Шоу тривало. Третього січня міський голова зібрав у сесійній залі усіх керівників шкіл, дитячих садків і позашкільних закладів освіти для того, щоб представити їм майбутнього начальника відділу освіти Петра ШЕВ’ЯКА. (УВАГА!) МАЙБУТНЬОГО НАЧАЛЬНИКА, який день перед тим почав проходити стажування, яке успішно закінчилося 17 січня. Розпорядженням від 20.01.2020 №39-к Шев’як Петро Богданович «призначений на посаду начальника відділу освіти ДМР з 21.01.2020р…з кадрового резерву, згідно рішення конкурсної комісії, за результатами стажування». Ось так, чоловічок був у кадровому резерві на посаду головного спеціаліста з питань благоустрою та паркування автотранспорту, а став ГОЛОВНИМ ОСВІТЯНИНОМ МІСТА!! (коментарі зайві.– Б.Г.).
А якщо він такий цінний для міського голови, то й оплата його послуг чи праці мала б бути на високому рівні. А тут, акурат, Т.Кучма «дебатуючи» по львівському телебаченні сам з собою (хоча деколи схоже, на те, що він дебатує з автором, даючи відповіді на питання поставлені в публікаціях «Згадати все!». Але автор нікуди не балотується – Б.Г.) відповів на поставлене запитання щодо того як можна ознайомитися із зарплатами чиновників. Автор дуже уважно це прослухав ще двічі в Інтернеті і скористався його порадою – клікнув на необхідну клавішу на комп’ютері і О-о-о! Чудо! – відкрилася інформація про зарплату Петра Шев’яка і його заступниці Ольги Олексюк. (УРА! От що значить найпрозоріша влада у світі!– Б.Г.). Автор очам не повірив – які високі зарплати мають під час карантину, коли освіта фактично була «поставлена на паузу», двоє керівників відділу освіти!
Отже, у другому кварталі 2020 року:
– Петру Шев’яку була нарахована зарплата 117 540,10 грн. – 21 157,22 грн. (ПДФО 18%) = 96 382,88 грн. «на руки» за ІІ квартал, тобто по 32 127 грн./міс. (людині, яка працює тільки 3 місяці).
– Ользі Олексюк, заступниці начальника відділу освіти була нарахована зарплата 175 107,84 грн. – 31 519,84 грн. (ПДФО 18%) = 143 588,43 грн. «на руки» за ІІ квартал, тобто по 47 863 грн./міс. (в середньому).
(Але чомусь зарплата очільника міста Т.Кучми НЕ ВІДКРИВАЄТЬСЯ. Мабуть засекретив перед виборами, а після виборів – ПРОКУРОР ВІДКРИЄ.– Б.Г.).
А скільки в цей час одержували звичайні освітяни шкіл і садочків? Розпитавши знайомих освітян, вийшло, що технічні працівники і працівники дитсадків одержували по 1800 грн./міс., вчителі по 6-8 тис. грн./міс. «на руки». Є НАД ЧИМ ЗАДУМАТИСЬ!
Петро Шев’як мабуть якийсь ГЕНІЙ. Але автор, коли перечитав і «перелопатив» купу матеріалу в Інтернеті та переговорив з багатьма людьми, які знали Петра Шев’яка, то виявилася дуже цікава історія. Як зазначено на сайті «позитиву» (за словами Т.Кучми – Б.Г.) Дрогобицької міської ради П. Шев’як має педагогічну освіту і працював у нафтовій промисловості – цікаве поєднання. А це означає, що він заочно навчався і закінчив фізкультурний факультет Дрогобицького педуніверситету під опікою М. Лук’янченка, голови Дрогобицької СДПУ(о). В школі або в закладах освіти він ніколи НЕ ПРАЦЮВАВ. Тому до педагогіки Шев’як ніякого відношення не має, бо працював він у Бориславі на АЗС «Дрогобичнафтопродукту», «Львівнафтопродукту», а потім у Львові в компанії «ОККО» на посаді менеджера, звідки його звільнили тобто вигнали, як стверджують люди, які з ним працювали. Опісля він виїхав на заробітки за кордон.
Його педагогічна освіта – чиста формальність, це «корочка» диплому Дрогобицького ДПУ. Виходить, що «КОРОЛЬ БЕНЗОКОЛОНКИ» очолив велику освітянську галузь, в якій працює понад 2 тисячі працівників, навчається понад 13 тисяч учнів і знаходиться на балансі 40 установ. Петро Шев’як дуже вихваляється, що він «менеджер» (Кучма теж вихваляється, що «менеджер»– як бачимо, одного поля ягоди – Б.Г.).
На початку березня П. Шев’як мав зустріч з представниками громадських організацій, де його розпитували про різні речі, особливо, як це він наважився очолити велику освітянську галузь, не працюючи жодного дня в освіті. На це він відповідав: «Я МЕНЕДЖЕР». І тут він говорить (УВАГА!) ключову фразу: «ЯКБИ МЕНІ МІСЬКИЙ ГОЛОВА НАКАЗАВ ПРАЦЮВАТИ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я, ТО Я БИ ОЧОЛИВ ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я» (!). Оце кадри!
Стало зрозуміло, що Шев’яка в освіту «внедрили» і хтось його туди запхав, як свого часу трускавецькі «козирні» куратори Кучми йому запхали Качмара. А виявляється, що Шев’як, цей на перший погляд смішний чоловічок, є «маститим» партійним діячем або великою політичною «рибою», щоправда, значно протухлою. Працював в Бориславі на бензозаправці, у1999-у він пішов в політику та очолив Бориславську організацію СДПУ(о) – частинку партії В. МЕДВЕДЧУКА. І так П. Шев’як в реєстрах і понині значиться як голова Бориславської СДПУ(о).
На початках 2000-х знайомиться з Юрієм Загороднім, який був знаним і впливовим есдеком у ті часи.
Довідково: Юрій Загородній, 1959 р. нар. З 1998 року — у лавах СДПУ(о), того ж року обраний до Політради партії, з 2000 р. — перший заступник керівника виконкому СДПУ(о) , з 2002 р. голова виконкому У 2003 році обраний заступником Голови партії.
З серпня 2007 року — голова СДПУ(о) . З 2002 року по січень 2005 року був першим заступником глави Адміністрації Президента Віктора Медведчука.
Кандидат у народні депутати від партії «Опозиційна платформа – За життя» на парламентських виборах 2019 року, № 19 у списку. На час виборів: проректор з міжнародних питань та з питань європейської інтеграції ТОВ «Львівський медичний інститут», член партії «Опозиційна платформа — За життя». Проживає в місті Києві. На даний час народний депутат 9-го скликання.
Ю. Загородній у 2004 році став хрещеним батьком молодшої доньки Петра Шев’яка – Анастасії, тобто його кумом, а в жовтні 2017-о приїжджав до свого кума на весілля його старшої доньки Віталії, яке відбулося в ресторані «Амур» (с. Лішня), де зустрівся з давнім другом Миколою Лук’янченком, з яким у добрих стосунках і Тарас Кучма.
Петро Шев’як в середині 2000-х був також помічником на громадських засадах відомого народного депутата з СДПУ(о) колишнього львів’янина Ігоря ШУРМИ (див. сайт ПОСІПАКИ). Старі зв’язки зберігаються.
Тепер усе зрозуміло. Коло друзів: Тарас Кучма – Микола Лук’янченко – Петро Шев’як – нардеп Юрій Загородній – колишній нардеп Ігор Шурма, і їх усіх об’єднює «спільний знаменник» кум Путіна ВІКТОР МЕДВЕДЧУК. Ця компанія апологетів «Русскава міра» після виборів мабуть збереться у Славському по вул. Волошина, 13А у Тараса Кучми на базі відпочинку «КОЛО ДРУЗІВ» для підбиття підсумків виборів або «зализування ран».
Тепер зрозуміло при чиєму сприянні так швидко просувається «король бензоколонки» Петро Шев’як. А ми вважаємо, що «РУССКІЙ МІР» від нас далеко і нам не загрожує. Помиляємося. ВІН УЖЕ ПОРУЧ НАС. 22 листопада він хоче закріпитися у нас надовго в особі Т.Кучми і П. Шев’яка, останнього якого Кучма у разі перемоги на виборах планує зробити своїм заступником з гуманітарних питань.
Хтось вважатиме це маячнею. Та НІ. Це інсайдерська інформація+аналіз ситуації з відкритих джерел.
У частині 7 ЗГАДАТИ ВСЕ! (див. тут) говорилося про армійську службу Тараса Кучми, про те, що у 1983-85 роках Кучма був на строковій службі і був демобілізований з армії як рядовий солдат. Закінчивши Тюменський медінститут, військового звання офіцера він не одержав. Чому? Автору відомо те, що в 2013-14 роках, коли Кучма разом з іншими активістами дуже «наступали на п’яти» Радзієвському, то останній цікавився де ж Тарас Кучма перебуває на військовому обліку? Виявилося, що НІДЕ НЕ ПЕРЕБУВАВ. Чому? І таких «чому?» є багато. І тому автор хоче ще раз зацитувати одну фразу з частини 7:
«1 вересня 2014 р.– став добровольцем батальйону ім. Генерала Кульчицького, а 20 листопада 2014 йому присвоєно звання офіцера (це так трохи загадково звучить, бо не конкретизовано яке саме, а може йому дали майора? Та ні – лейтенанта.– Б.Г.). Він став офіцером, а був рядовим. Але він закінчив медінститут, а там була воєнна кафедра і всі студенти по закінченню ставали офіцерами, навіть дівчата. А чому він залишився рядовим та всі роки роботи в лікарні №1 був рядовим?». І, як виявив О. Радзієвський, ніде не стояв на військовому обліку.
І тут 26 листопада 2014 року в Інтернет-газеті «Майдан» з’явилася стаття Олени Мяло про Тараса Кучму. Цитуємо: «…21 листопада, в перші роковини Революції Гідності, нашому краянинові було присвоєно офіцерське звання лейтенанта Національної Гвардії України. «Це зрештою певне пониження, – жартує він. – Я ж був майором, але тепер, через формування нового офіцерського складу Національної Гвардії України, отримав звання лейтенанта. Проте не це головне…»
Кучма БУВ МАЙОРОМ ? Але в якій державі ? Адже повернувшись з Росії у 1996 році він усі ці роки до 2014 року рахувався рядовим, навіть не ставав на військовий облік. Схоже на те, що МАЙОР РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ТАРАС КУЧМА ПІСЛЯ ПОВЕРНЕННЯ в УКРАЇНУ ПРИХОВАВ СВОЄ РОСІЙСЬКЕ ВІЙСЬКОВЕ ЗВАННЯ і 18 РОКІВ ПРИКИДУВАВСЯ РЯДОВИМ СОЛДАТОМ. А як щодо його російського громадянства? Усі ці роки він входив в довіру. “Лікував” людей голками, працював у реанімаційному відділені лікарні, був громадським і політичним активістом, став депутатом Дрогобицької міської ради, став міським головою Дрогобича.
То хто ж є насправді КУЧМА Тарас Ярославович, 1965 р.нар. – російський шпигун, розвідник, агент ФСБ РФ, агент впливу Росії чи «скромний і непомітний» російський майор, який повернувся у рідне місто в Україні?
Може на ці запитання дадуть відповідь компетентні органи України у світлі російсько-української війни? Автор НЕ СТВЕРДЖУЄ ким є насправді Кучма Т.Я., а висловлює підозру і припущення.
А що на це скаже Борис Олександрович? Чи він друзів не чіпає, навіть, якщо вони, вірогідно, є агентами ворожої держави, країни агресора?
Дрогобицька ОТГ поставлена під УДАР. Замаскована «РУССКАЯ ОСЄНЬ» – вже у Дрогобичі.
Чи варто дивуватися діям такого “патріота” Кучми, за вказівкою якого банер із зображенням Степана Бандери знімали саме в річницю розстрілів на Майдані?
Від автора (замість частини 10). Метою моїх публікацій «Згадати все» був аналіз п’ятирічної діяльності діючого мера Т. Кучми. Але я часто чую: «А хто такий Андрій Веселий?». Я не є особисто з ним знайомий. І тому передаю кілька думок від тих, хто перетинався з ним по життю.
Це є людина, яка, як кажуть на Заході, «зробили себе сама». А кілька років навчання і роботи в Канаді дали тверде розуміння чесної праці.
Підприємець не віртуального, а реального бізнесу – виробник продукції. Не уникає податків, а нормально їх сплачує (до речі голковколювання – це також бізнес, а податки…).
Вміє не тільки слухати, а й чути.
Інтелігентний в кращому значенні цього слова. Тобто: освічений (не по дипломах, а по суті), вихований, культурний, в міру вимогливий (не тільки до підлеглих, а й до себе).
Як виробничник, чітко розуміє, що премія має бути заслуженою і, в принципі, не може бути більшою 100% (нагадую, що зараз в Кучми є 200-300% для себе, заступників і наближених).
Людина з «непоказушною» повагою до Церкви, до АТОвців, до українських цінностей.
Людина молода, а не передпенсійного віку (як чинний мер)
Готовий до дієвої співпраці з депутатським корпусом: без підкупу, без підлещувань, без погроз, з нормальним сприйняттям зауважень і навіть критики.
І, як на мене, головне: він господар. Він розуміється на цьому.
Напевно є і недоліки, як і в кожного з нас, але чітко прослідковується прагнення до напруженої і чесної праці. Без отих п’ятирічних «відкритих даних» і «смартсіті», без «ми чемпіони» і Лексусів «в оренду», без «жирних безмірних відкатів», без тотального стеження по відеокамерах в коридорах ратуші: хто коли до кого йде. Без неосяжної «любові» до земельних ділянок, абсолютно неприйнятного підбору кадрів, без грубощів і хамства до людей. Без вражаючої думки про те, що «робочі місця – це совкове мислення».
І головне: без тотальної брехні в усьому (апогей – кількарічна брехня Кучми про сміттєпереробний завод).
Отож, Думай-Мо.
Треба обов’язково прийти в неділю, 22 листопада, і обрати гідного.
Богдан Гринчишин
P.S. Сьогодні, 17 листопада 2020 р., виповнюється п’ять років від того дня, коли Тарас Кучма «склав обітницю» і почав правити у Дрогобичі.
«Згадати все». Частина 1 – читати тут.
«Згадати все». Частина 2 – читати тут.
«Згадати все». Частина 3 – читати тут.
«Згадати все». Частина 4 – читати тут.
«Згадати все». Частина 5 – читати тут.
«Згадати все». Частина 6 – читати тут.
«Згадати все». Частина 7 – читати тут.
«Згадати все». Частина 8 – читати тут.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень